CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Cor. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2 Corinthians

Chapter 7

1 Having2192 therefore3767 these5025 promises,1860 dearly beloved,27 let us cleanse2511 ourselves1438 from all3956 filthiness3436 of the flesh4561 and spirit,4151 perfecting2005 holiness42 in the fear5401 of God.2316

2 Receive5562 us; we have wronged91 no3762 man,3762 we have corrupted5351 no3762 man,3762 we have defrauded4122 no3762 man.3762

3 I speak3004 not this to condemn2633 you: for I have said4280 before,4280 that you are in our hearts2588 to die4880 and live4800 with you.

4 Great4183 is my boldness3954 of speech toward4314 you, great4183 is my glorying2746 of you: I am filled4137 with comfort,3874 I am exceeding5248 joyful5479 in all3956 our tribulation.2347

5 For, when we were come2064 into1519 Macedonia,3109 our flesh4561 had2192 no3762 rest,425 but we were troubled2346 on1722 every3956 side; without1855 were fights,3163 within2081 were fears.5401

6 Nevertheless235 God,2316 that comforts3870 those3588 that are cast5011 down,5011 comforted3870 us by the coming3952 of Titus;5103

7 And not by his coming3952 only,3440 but by the consolation3874 with which3739 he was comforted3870 in you, when he told312 us your5216 earnest1972 desire,1972 your5216 mourning,3602 your5216 fervent2205 mind3563 toward5228 me; so5620 that I rejoiced5463 the more.3123

8 For though1499 I made3076 you sorry3076 with a letter,1992 I do not repent,3338 though1499 I did repent:3338 for I perceive991 that the same1565 letter1992 has made3076 you sorry,3076 though1499 it were but for a season.5610

9 Now3568 I rejoice,5463 not that you were made3076 sorry,3076 but that you sorrowed3076 to repentance:3341 for you were made3076 sorry3076 after2596 a godly2596 2316 manner, that you might receive2210 damage2210 by us in nothing.3367

10 For godly2596 2316 sorrow3077 works2716 repentance3341 to salvation4991 not to be repented278 of: but the sorrow3077 of the world2889 works2716 death.2288

11 For behold2400 this5124 selfsame846 thing, that you sorrowed3076 after2596 a godly2596 2316 sort, what4214 carefulness4710 it worked2716 in you, yes,235 what clearing627 of yourselves, yes,235 what indignation,24 yes,235 what fear,5401 yes,235 what vehement1972 desire,1972 yes,235 what zeal,2205 yes,235 what revenge!1557 In all3956 things you have approved4921 yourselves1438 to be clear53 in this3588 matter.4229

12 Why,686 though1499 I wrote1125 to you, I did it not for his cause1752 that had done91 the wrong,91 nor3761 for his cause1752 that suffered wrong,91 but that our care4710 for you in the sight1799 of God2316 might appear5319 to you.

13 Therefore1223 5124 we were comforted3870 in your5213 comfort:3874 yes, and exceedingly4056 the more3123 joyed5463 we for the joy5479 of Titus,5103 because3754 his spirit4151 was refreshed373 by you all.3956

14 For if1487 I have boasted2744 any1536 thing to him of you, I am not ashamed;2617 but as we spoke2980 all3956 things to you in truth,225 even2532 so3779 our boasting,2746 which3588 I made before1909 Titus,5103 is found1096 a truth.225

15 And his inward4698 affection4698 is more4056 abundant4056 toward1519 you, whilst he remembers363 the obedience5218 of you all,3956 how5613 with fear5401 and trembling5156 you received1209 him.

16 I rejoice5463 therefore that I have confidence2292 in you in all3956 things.

2-е до коринтян

Розділ 7

1 Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!

2 Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли!

3 Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.

4 У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.

5 Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині.

6 Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,

7 і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився.

8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.

9 Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас.

10 Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть.

11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.

12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.

13 Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його.

14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́!

15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням.

16 Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас!

2 Corinthians

Chapter 7

2-е до коринтян

Розділ 7

1 Having2192 therefore3767 these5025 promises,1860 dearly beloved,27 let us cleanse2511 ourselves1438 from all3956 filthiness3436 of the flesh4561 and spirit,4151 perfecting2005 holiness42 in the fear5401 of God.2316

1 Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!

2 Receive5562 us; we have wronged91 no3762 man,3762 we have corrupted5351 no3762 man,3762 we have defrauded4122 no3762 man.3762

2 Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли!

3 I speak3004 not this to condemn2633 you: for I have said4280 before,4280 that you are in our hearts2588 to die4880 and live4800 with you.

3 Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.

4 Great4183 is my boldness3954 of speech toward4314 you, great4183 is my glorying2746 of you: I am filled4137 with comfort,3874 I am exceeding5248 joyful5479 in all3956 our tribulation.2347

4 У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.

5 For, when we were come2064 into1519 Macedonia,3109 our flesh4561 had2192 no3762 rest,425 but we were troubled2346 on1722 every3956 side; without1855 were fights,3163 within2081 were fears.5401

5 Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині.

6 Nevertheless235 God,2316 that comforts3870 those3588 that are cast5011 down,5011 comforted3870 us by the coming3952 of Titus;5103

6 Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,

7 And not by his coming3952 only,3440 but by the consolation3874 with which3739 he was comforted3870 in you, when he told312 us your5216 earnest1972 desire,1972 your5216 mourning,3602 your5216 fervent2205 mind3563 toward5228 me; so5620 that I rejoiced5463 the more.3123

7 і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився.

8 For though1499 I made3076 you sorry3076 with a letter,1992 I do not repent,3338 though1499 I did repent:3338 for I perceive991 that the same1565 letter1992 has made3076 you sorry,3076 though1499 it were but for a season.5610

8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.

9 Now3568 I rejoice,5463 not that you were made3076 sorry,3076 but that you sorrowed3076 to repentance:3341 for you were made3076 sorry3076 after2596 a godly2596 2316 manner, that you might receive2210 damage2210 by us in nothing.3367

9 Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас.

10 For godly2596 2316 sorrow3077 works2716 repentance3341 to salvation4991 not to be repented278 of: but the sorrow3077 of the world2889 works2716 death.2288

10 Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть.

11 For behold2400 this5124 selfsame846 thing, that you sorrowed3076 after2596 a godly2596 2316 sort, what4214 carefulness4710 it worked2716 in you, yes,235 what clearing627 of yourselves, yes,235 what indignation,24 yes,235 what fear,5401 yes,235 what vehement1972 desire,1972 yes,235 what zeal,2205 yes,235 what revenge!1557 In all3956 things you have approved4921 yourselves1438 to be clear53 in this3588 matter.4229

11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.

12 Why,686 though1499 I wrote1125 to you, I did it not for his cause1752 that had done91 the wrong,91 nor3761 for his cause1752 that suffered wrong,91 but that our care4710 for you in the sight1799 of God2316 might appear5319 to you.

12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.

13 Therefore1223 5124 we were comforted3870 in your5213 comfort:3874 yes, and exceedingly4056 the more3123 joyed5463 we for the joy5479 of Titus,5103 because3754 his spirit4151 was refreshed373 by you all.3956

13 Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його.

14 For if1487 I have boasted2744 any1536 thing to him of you, I am not ashamed;2617 but as we spoke2980 all3956 things to you in truth,225 even2532 so3779 our boasting,2746 which3588 I made before1909 Titus,5103 is found1096 a truth.225

14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́!

15 And his inward4698 affection4698 is more4056 abundant4056 toward1519 you, whilst he remembers363 the obedience5218 of you all,3956 how5613 with fear5401 and trembling5156 you received1209 him.

15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням.

16 I rejoice5463 therefore that I have confidence2292 in you in all3956 things.

16 Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас!

1.0x